Щоразу, коли мені потрібно приготувати перевірений рецепт, я звертаюся до кулінарної книги, яку залишила мені в спадок бабуся, адже бабусині рецепти завжди виходять на відмінно. Цей, як і кока де мольітас, є рецептом із найтрадиційнішої кондитерської скарбниці Валенсійської Спільноти.
Ці коки, залежно від місцевості, можна зустріти з більшою або меншою кількістю мигдалю, з родзинками чи горіхами в тісті, з цукром або без нього на поверхні… Проте одне залишається незмінним — вони завжди смачні.
Найчастіше їх готують у вигляді індивідуальних порцій на вафельних підложках, хоча за бажання можна випекти все тісто разом на одній великій підложці й подати як одну велику коку.
Цей рецепт не складний. Єдина невелика труднощі може виникнути з пошуком вафельних підложок, хоч сьогодні їх можна знайти в багатьох звичайних супермаркетах. Якщо ж підложок не вдасться знайти, можна просто випекти коки на пергаментному папері.
Остання порада: під час випікання слід уважно стежити за тим, щоб коки стали лише злегка золотистими, але не надмірно. Саме так вони вийдуть надзвичайно соковитими.